Ілюстрації

Дата: 12 січня — Марія Примаченко

Сьогодні виповнюється 111 років з дня народження Марії Примаченко, художниці, яка заселила Полісся левами і крокодилами:)

На сайті Читанка, для якого я відсканувала не одну сотню книжок, є кілька видань з її ілюстраціями. Одне з них, я викладаю просто тут. Але перш ніж, ви їх переглянути, мені хотілося б, щоб ви прочитали кілька цитат самої художниці.

Про людей:
— Чому у багатьох ваших творах немає людей?
— Як це немає? Є!
— Де ж на цих малюнках люди?
— Люди на них завжди є. Це — я.

Про квіти:
— Чому ви не малюєте справжні квіти?
— А навіщо? Ви ж їх бачите і так…
— А ви ніколи не малювали квіти такими, як вони є, з натури?
— …просто вони у мене щоразу квітуть по-новому.

Про життя після війни:
— Я не хочу сумного життя. Хочу, щоб люди працювали і співали… Як глянеш, стільки пам’ятників — так тяжко. Кожен же хоче жити.

Про війну:
— Правду кажуть люди: війна почнеться тоді, коли попередню забудуть. Мудро каже народ.

Про дітей:
— Я вчу їх малювати квіти, звірів, птахів. Я вчу їх тому, щоб кожен, хто малює, завжди ніс радість людям, щоб у кожному їхньому малюнку було найголовніше — справедливість і добро.

Про тварин на своїх картинах:
— Це щоб люди не думали, що вони страшні. Вони не страшні, вона гарні.