Похожие статьи:
Гнат Хоткевич “З росийської України»
Гнат Хоткевич написав цей текст про український театр (під заголовком “З росийської України») у 1899 році. Давайте просто накладемо ці слова калькою не стільки на сучасний театр скільки на 95-ий Квартал.
Наш сучасний український артист — досить плиткий комедиянт, ремісник, що вміє тільки „валять дурака» по раз зробленій проґрамі, на заведений лад. Яке його загальне становище? Інтеліґентів, людей хоч з такою-сякою осьвітою, без котрої і талан не талан, можна перелічити пальцях, остання решта, останні 99% хто? Маляр, тесля, наборщик, слюсарь,а иноді так собі чоловічок без ніякого певного занятя. Чому він пішов на сцену? Що йому Гекуба і що він Гекубі?
Хто сотворив сю атмосферу, в якій зростає здеморалізоване поколінє героїв сцени? Відкіля ж вони взялись, сі паразити, що заражають собою кров национального орґанізму і троха-потроха паралізують без того анемічні його члени? Головна причинa вcім відома, але не менче важна і впливова — недбалість, моральні лінощі тих, хто вже своім суспільним (що до літератури) становищем має де-яку силу і владу. На них звернені очи вcіх, кому дорога национальна штука, а тим часом вони витворюють у своїх трупах режім, при якому пєси ідуть без репетиций, вони дивлять ся спокійно, як їх перші персонажі потопають у темряві, не знаючи навіть, що є українська книжка, що є якийсь-то национальний рух; вони дбають лише про „сбор», а яким побитом дістанеться він, сей сбор — се не їх турбота…
І летить, летить усе у якусь прірву безодню, у якесь темне і смородне болото… А де ж промінь сонця, де надія на краще?
