Дата

Дата: 11 січня — «батько ЛСД» Альберт Гофман

culture.ua-hofmann

It is just a tool to turn us into what we are supposed to be.

11 січня 1906 року в Базелі народився швейцарський хімік Альберт Гофман, відомий перш за все як «батько ЛСД». При підтримці дядька він в 1929 році він закінчив університет в Цюріху та зробив докторат на тему «Травні соки виноградних слимаків».

На початку своєї роботи в компанії «Sandoz» Гофман вивчав фармацевтичні властивості морської цибулі, а потім грибка «ріжки». Отримавши в процесі лізергінову кислоту та вивчаючи її похідні, вчений 16 листопада 1938 року вперше синтезував ЛСД. Тести на тваринах не виявили ніяких цікавих властивостей отриманого продукту і про нього забули.

culture.ua-hofmann1

Досі невідомо, чим керувався гофман, коли через 5 років повторно вирішив отримати ЛСД. Тоді вчений був змушений залишити лабораторію через легке запаморочення, котре, однак, супроводжувались незвичною активністю. Вже вдома, лежачи в ліжку з закритими очима, Гофман спостерігав фантастичні картини, незвичні фігури, калейдоскопічну зміну кольорів. Сам він описував свій стан як досить приємний, схожий на легку інтоксикацію, що тривала дві години.

Тоді Гофман ще не знав, що саме і яким чином викликало такий ефект, але припустивши, що частина препарату абсорбувалась через шкіру на пальцях, він вирішив продовжити експерименти з ЛСД на собі. Наступного разу він прийняв чверть міліграма тартрату діетиламіду лізергінової кислоти (похідна ЛСД). Ефект був подібний — запаморочення, енергійність, нестримний сміх — тільки сильніший. Йому було важко нормально розмовляти, але все ж якось він попросив свого асистента супроводжувати його додому.

Через воєнний стан користування автомобілями було заборонене і вони скористались велосипедами. По дорозі стан Гофмана змінився радикально — все навколо набрало викривлених форм, здавалось, що він не може рушити з місця (хоча за словами асистента вони рухались досить швидко). Ефект продовжувався і вдома — все крутилось, меблі та інші об’єкти перетворювались на якісь гротескні страховиська, що постійно рухались, сусідка, котра принесла йому молоко, видалась злою відьмою в кольоровій масці… Проте внутрішні відчуття були гірші — паніка, відчай, страх смерті заволоділи ним. Лікар, котрого викликав асистент, тільки похитав головою на спроби Гофмана описати свої жахи. Крім розширених зіниць все було в нормі — пульс, тиск, дихання, тому лікар не побачив причин для переживань (асистент розповів йому про експеримент). Згодом інтенсивність дії ЛСД впала і повторились ефекти з першого досліду.

Той день став відомим як «день велосипеда».

culture.ua-hofmann2

Прокинувшись зранку, Гофман відчув світ набагато приємнішим, ніби створеним заново
жодна відома речовина не була здатна викликати настільки сильних та драматичних змін в людській свідомості; при цьому все, що відбувалось в тій альтернативній реальності під час експерименту, запам’яталось аж до найменших деталей. І навпаки, в стані інтоксикації пам’ять зберігала інформацію про нормальну реальність — тим яскравішими і дивнішими здавались зміни при порівнянні.

Ліки на основі ЛСД почали застосовуватись для лікування широкого кола проблем: від алкоголізму до психічних хвороб, однак завдяки невисокій їх ціні, відсутності «похмілля» після прийому та різноманітності форм розповсюдження ЛСД став популярним серед молоді 60-х. І хоч ЛСД важко назвати наркотиком, оскільки він не викликає фізичної залежності, та після частих смертельних випадків, викликаних вживанням, уряди багатьох країн світу почали забороняти його використання.

Гофман визнавав, що у високих дозах ЛСД може бути небезпечним і викликати психози, але все ж був розчарований таким ходом подій, зазначаючи, що протягом десяти років ліки на його основі успішно використовувались в медицині. Він залишався переконаним, що ЛСД володіє потенціалом для вирішення психологічних проблем, викликаних «матеріалізмом, відходом від природи через індустріалізацію та урбанізацію, відсутністю задоволення від праці в механізованому неживому світі…»

Ще Гофман був першим, хто синтезував псилоцибін з мексиканських грибочків. Він також досліджував рослини шавлії виду salvia divinorum, але не зміг ідентифікувати активний компонент.

culture.ua-hofmann3

У 1971 році Гофман пішов на пенсію, був членом Нобелівського комітету, Світової академії наук, міжнародного товариства досліджень рослин та американського товариства фармакогнозії.

Помер Альберт Гофман у віці 102 років, в селі неподалік Базеля.

Comments

comments